«ЧОРНОБИЛЬ – НАША БІЛЬ І ПАМ’ЯТЬ»
Наша пам’ять і пам’ять наступних поколінь знову і знову буде повертатись до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому. Вирвавшись з-під контролю людини радіація спричинила трагічні наслідки.
Український народ завжди пам’ятатиме про подвиг перших захисників – пожежників, енергетиків, військових, водіїв які без вагань стали на захист рідної землі.
Сьогодні в Козині проживає 46 ліквідаторфв аварії на Чорнобильський АЄС. Одним із яких є Олександр Данилович Бутенко, учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Він і поділився з нами власними спогадами:«Я дізнався про аварію із преси. На той час працював в управлінні зв’язку при «Нафтагазбуд»(ця організація проводила роботи із зварювання труб, по яких постачали рідкий бетон для бетонування реактора). Я працював водієм. У Чорнобиль мене відрядили через місяць після аварії. Відвозив працівників на вахту. Найбільше запам’яталося те, що по місту ходило багато військових, які дозиметрами вимірювали радіацію. Усі одягали ватно-марлеві пов’язки. Із приміщень та автомобілів зайвий раз намагалися не виходити», - розповідає ліквідатор.
Ще один учасник ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС Віктор Олександрович Чернюк потрапив до Чорнобиля ще зовсім молодим, йому тоді виповнилось 23 роки, та день аварії запам’ятав на все життя, адже за рік до цієї дати, 27 квітня він одружився. «Вранці вивішив купити для молодої дружини квіти. Поїхав до Києва на Володимирський ринок, а назад довелося повертатися на таксі, оскільки жодного автобуса не було. Там же на автостанції почув від людей що у Чорнобилі відбувся вибух, який повністю зруйнував четвертий реактор станції. 10 травня мне відкомандирували до Чорнобиля. На той час я працював водієм, возив бетоніт до реактора. Згадую, що коли виходили з хлопцями покурити, то навіть присмак цигарки був солодкуватим, мабуть від радіації. Та найбільше запам’яталось, що весняні лісові масиви були жовтого та оранжевого кольору, така картина закарбувалась у пам’яті».
У День пам’яті Чорнобильської трагедії , учасники ліквідації аварії, члени їх сімей збираються разом, аби поділитися спогадами, згадати тих, кого немає сьогодні поряд.
Місцева влада, депутатський корпус Козинської селищної ради всіляко намагаються приділити увагу кожному з них та по можливості допомогти.
Розуміючи що світлим сьогоденням усі ми завдячуємо тим, хто пройшов через Чорнобильське пекло, за їх героїчний подвиг, за врятування світу від атомного лиха. Тим хто дорогою ціною надав можливість нам жити в безпеці, ціною власного здоров’я й життя захистив нас та весь світ від наслідків Чорнобильської катастрофи.
