«Синій птах» - кузня талантів

«Мені з дитинства дуже подобається твір Моріса Метерліка «Синій птах», як уособлення мрії, щастя, чогось величного, того, до чого треба прагнути. Саме тому драматичний колектив отримав таку назву», - розповіла в інтерв’ю керівник Народного аматорського драматичного колективу з однойменною назвою Ірина Миколаївна Корніюк.
Наприкінці 90-их років Ірина Миколаївна працювала при Обухівському Центрі творчості дітей та юнацтва та проводила заняття при Обухівській школі І-ІІІ ступенів №1. А потім на запрошення Наталії Михайлівни Луговець перейшла займатися до Козинського будинку культури ( з дозволу директора Центру творчості Анатолія Петровича Шпака). І вже 20 років, вона є незмінним керівником Народного аматорського драматичного колективу "Синій птах".
Спочатку це був драматичний гурток у якому займалися діти віком від 7 до 17 років. Згодом сюди прийшли студенти і так утворилась старша і молодша групи. У 2012 році колектив отримав звання «народного».
Алла Тимченко разом з Інною Колінченко стояли біля витоків драмгуртка. Вони займаються у колективі із самого початку його створення. Алла – драматична актриса, серед її улюблених ролей – циганка Аза, Проня Прокопівна. Із віршів подобається творчість Тараса Шевченка.
Жінка розповіла, що до драмгуртка прийшла сама, щоб побороти свою сором’язливість, стати впевненішою та розкутішою. І заняття їй дуже допомогли у цьому. Коли стала дорослою, з’явилося багато справ, тож, заняття довелося відкласти на другий план. Через зайнятість, їй не завжди вдається приділити достатньо часу репетиціям. Зізнається, що доводиться довго, відпрацьовувати той чи інший епізод, багато уваги приділяти деталям: рухам, жестам, міміці. Але як тільки з’являється вільна хвилинка – одразу поспішає до «Синього птаху». «Працюючи над роллю забуваєш про буденність, відволікається від повсякденних турбот і «з головою» занурюється у дивовижний світ театру», - розповідає Алла Тимченко.
Інна Колінченко також прийшла до драмгуртка ще будучи школяркою. Нині вона вчитель Козинської ЗОШ. Інна Володимирівна розповіла, що саме тут її навчили таємницям акторської майстерності, театральних перетворень, імпровізації. А також, дали можливість спробувати себе у ролях різних персонажів, навчилася керувати емоціями і почуттями відповідно до ситуації. Інна Володимирівна і по сьогодні займається у колективі. «Мій перший вихід на сцену був зовсім випадковий, але дуже значущий для мене. Одна із дівчаток захворіла і її потрібно було терміново замінити. Тоді мені вперше дали роль у одному із спектаклів. Я грала Мельпомену. Мабуть, саме це стало вирішальним у моїй творчій діяльності, адже не даремно Мельпомена - муза і покровителька театрального мистецтва», - сміючись зізналась Інна Володимирівна. - «Мені, чомусь, завжди траплялися ролі з негативним підтекстом: Всесвітнє Зло, Баба-Яга, Русалка. І коли мені виповнилося 18 років, я попросила Ірину Миколаївну написати сценарій, де я буду ведучою і де я тричі змінюватиму наряди. Так і трапилось. Ось тоді я була дуже щасливою».
Сьогодні Інна Володимирівна - мама. Її донька Соломія також займається у колективі «Синій птах». Вона з великою відповідальністю ставиться до театрального мистецтва. Вивчає тексти, ходить на репетиції.
Ірина Миколаївна Корніюк вкладає душу у своїх вихованців. Виводить їх на сцену, долучає до багатьох заходів, до записів фонограм, до участі у конкурсах. «Я не ставлю собі за мету зробити із моїх підопічних акторів. У першу чергу вони мають розвиватися внутрішньо, як особистості, навчатися бути в соціумі, знайти самовизначення, боротися із комплексами та вміти висловити власну точку зору», - розповіла Ірина Миколаївна.
З плином часу змінюються смаки глядачів, відповідно - і репертуар колективу. У його мистецькій діяльності з’явилися п’єси з філософським підтекстом, глибоким змістом. Актори розкривають теми, які стали актуальними у сьогоденні, як наприклад п’єса «Непорозуміння з косичками» в обробці Ірини Корніюк. Де одну із головних ролей грає Валентина Майстренко. Дівчина займається в колективі 5 років. Їй дуже подобається грати у виставах, розучувати ролі, відпрацьовувати їх. «Наша Ірина Миколаївна, дуже вимоглива і працьовита. Вона – перфекціоніст, хоче щоб усе було ідеально, тому усі ролі ми відточуємо до дрібниць. Вона орієнтується на свого глядача, тому підбирає завжди актуальний матеріал, який нам цікаво втілювати у життя», - розповіла Валентина.
Дарина Заїка займається уже 5 років у колективі. Найбільше подобається виступати на сцені, ділитися із глядачами своїми переживаннями, дарувати їм свої емоції. А натомість отримувати від глядачів неймовірну енергію, яка ще більше надихає. Дарина була неодноразовою лауреаткою театральних конкурсів. «Участь у конкурсах і фестивалях – це можливість побачити себе зі сторони, порівняти з іншими колективами», - розповіла Дарина.
«Першим значущим для нас конкурсом став захід «Світ мистецтв», що пройшов у Києві в 2016 році. Цей конкурс продемонстрував, що наш колектив є конкурентним, додав впевненості та став своєрідним поштовхом до подальших творчих звершень», - додала Ірина Миколаївна.
У творчому доробку колективу «Синій птах», особливе місце відведено читанню віршів. Кілька місяців тому відбувся вечір поезії. «На моє здивування усі учасники, з великою радістю відгукнулися на таку пропозицію. Більше того, кожен із них підготував ті твори, які їм найбільше припали до душі», - зазначила керівник колективу.
Вечір поезії був дебютом «Синього птаху» у подібному форматі, і як зазначила Ірина Миколаївна, вони і надалі продовжуватимуть подібні літературні читання. Адже це відкриває ще одну творчу грань учасників колективу «Синій птах».«Синій птах» - кузня талантів
«Мені з дитинства дуже подобається твір Моріса Метерліка «Синій птах», як уособлення мрії, щастя, чогось величного, того, до чого треба прагнути. Саме тому драматичний колектив отримав таку назву», - розповіла в інтерв’ю керівник Народного аматорського драматичного колективу з однойменною назвою Ірина Миколаївна Корніюк.
Наприкінці 90-их років Ірина Миколаївна працювала при Обухівському Центрі творчості дітей та юнацтва та проводила заняття при Обухівській школі І-ІІІ ступенів №1. А потім на запрошення Наталії Михайлівни Луговець перейшла займатися до Козинського будинку культури ( з дозволу директора Центру творчості Анатолія Петровича Шпака). І вже 20 років, вона є незмінним керівником Народного аматорського драматичного колективу "Синій птах".
Спочатку це був драматичний гурток у якому займалися діти віком від 7 до 17 років. Згодом сюди прийшли студенти і так утворилась старша і молодша групи. У 2012 році колектив отримав звання «народного».
Алла Тимченко разом з Інною Колінченко стояли біля витоків драмгуртка. Вони займаються у колективі із самого початку його створення. Алла – драматична актриса, серед її улюблених ролей – циганка Аза, Проня Прокопівна. Із віршів подобається творчість Тараса Шевченка.
Жінка розповіла, що до драмгуртка прийшла сама, щоб побороти свою сором’язливість, стати впевненішою та розкутішою. І заняття їй дуже допомогли у цьому. Коли стала дорослою, з’явилося багато справ, тож, заняття довелося відкласти на другий план. Через зайнятість, їй не завжди вдається приділити достатньо часу репетиціям. Зізнається, що доводиться довго, відпрацьовувати той чи інший епізод, багато уваги приділяти деталям: рухам, жестам, міміці. Але як тільки з’являється вільна хвилинка – одразу поспішає до «Синього птаху». «Працюючи над роллю забуваєш про буденність, відволікається від повсякденних турбот і «з головою» занурюється у дивовижний світ театру», - розповідає Алла Тимченко.
Інна Колінченко також прийшла до драмгуртка ще будучи школяркою. Нині вона вчитель Козинської ЗОШ. Інна Володимирівна розповіла, що саме тут її навчили таємницям акторської майстерності, театральних перетворень, імпровізації. А також, дали можливість спробувати себе у ролях різних персонажів, навчилася керувати емоціями і почуттями відповідно до ситуації. Інна Володимирівна і по сьогодні займається у колективі. «Мій перший вихід на сцену був зовсім випадковий, але дуже значущий для мене. Одна із дівчаток захворіла і її потрібно було терміново замінити. Тоді мені вперше дали роль у одному із спектаклів. Я грала Мельпомену. Мабуть, саме це стало вирішальним у моїй творчій діяльності, адже не даремно Мельпомена - муза і покровителька театрального мистецтва», - сміючись зізналась Інна Володимирівна. - «Мені, чомусь, завжди траплялися ролі з негативним підтекстом: Всесвітнє Зло, Баба-Яга, Русалка. І коли мені виповнилося 18 років, я попросила Ірину Миколаївну написати сценарій, де я буду ведучою і де я тричі змінюватиму наряди. Так і трапилось. Ось тоді я була дуже щасливою».
Сьогодні Інна Володимирівна - мама. Її донька Соломія також займається у колективі «Синій птах». Вона з великою відповідальністю ставиться до театрального мистецтва. Вивчає тексти, ходить на репетиції.
Ірина Миколаївна Корніюк вкладає душу у своїх вихованців. Виводить їх на сцену, долучає до багатьох заходів, до записів фонограм, до участі у конкурсах. «Я не ставлю собі за мету зробити із моїх підопічних акторів. У першу чергу вони мають розвиватися внутрішньо, як особистості, навчатися бути в соціумі, знайти самовизначення, боротися із комплексами та вміти висловити власну точку зору», - розповіла Ірина Миколаївна.
З плином часу змінюються смаки глядачів, відповідно - і репертуар колективу. У його мистецькій діяльності з’явилися п’єси з філософським підтекстом, глибоким змістом. Актори розкривають теми, які стали актуальними у сьогоденні, як наприклад п’єса «Непорозуміння з косичками» в обробці Ірини Корніюк. Де одну із головних ролей грає Валентина Майстренко. Дівчина займається в колективі 5 років. Їй дуже подобається грати у виставах, розучувати ролі, відпрацьовувати їх. «Наша Ірина Миколаївна, дуже вимоглива і працьовита. Вона – перфекціоніст, хоче щоб усе було ідеально, тому усі ролі ми відточуємо до дрібниць. Вона орієнтується на свого глядача, тому підбирає завжди актуальний матеріал, який нам цікаво втілювати у життя», - розповіла Валентина.
Дарина Заїка займається уже 5 років у колективі. Найбільше подобається виступати на сцені, ділитися із глядачами своїми переживаннями, дарувати їм свої емоції. А натомість отримувати від глядачів неймовірну енергію, яка ще більше надихає. Дарина була неодноразовою лауреаткою театральних конкурсів. «Участь у конкурсах і фестивалях – це можливість побачити себе зі сторони, порівняти з іншими колективами», - розповіла Дарина.
«Першим значущим для нас конкурсом став захід «Світ мистецтв», що пройшов у Києві в 2016 році. Цей конкурс продемонстрував, що наш колектив є конкурентним, додав впевненості та став своєрідним поштовхом до подальших творчих звершень», - додала Ірина Миколаївна.
У творчому доробку колективу «Синій птах», особливе місце відведено читанню віршів. Кілька місяців тому відбувся вечір поезії. «На моє здивування усі учасники, з великою радістю відгукнулися на таку пропозицію. Більше того, кожен із них підготував ті твори, які їм найбільше припали до душі», - зазначила керівник колективу.
Вечір поезії був дебютом «Синього птаху» у подібному форматі, і як зазначила Ірина Миколаївна, вони і надалі продовжуватимуть подібні літературні читання. Адже це відкриває ще одну творчу грань учасників колективу «Синій птах».